artkvadrat logo

«пряма мова»

1. Дві абсолютно рідкісні та абсолютно чудові вистави в ці вівторок і середу з прекрасною Поліною Головановою. Наступного разу, можливо, лише у квітні. Вони однозначно не просто хороші, а Дуже Хороші. НЕ пропустіть.
2. Руснявий фейсбук заблокував нам рекламу на обліковому записі. Тому жодної рекламної підтримки на нашому основному ресурсі ми не можемо використовувати. Єдина наша реклама – це тут. І єдина наша підтримка – це Ви, дорогі глядачі. На п'ятницю, суботу та неділю – вже майже аншлаг. А ось вівторок, середа і четвер - постійно провисають. Підтримуючи нас, ви підтримуєте і нашу медичну допомогу хлопцям на нулі.
3. Попри системні удари по інфраструктурі, часту відсутність води чи світла – наш театр не скасував жодної вистави. Так було і так буде. Десь генератори, десь акумулятори, а десь ліхтарики, але вистави пройшли, йдуть і йтимуть, якщо Вам потрібне світло, тепло та гумор. Тим більше гумор для українців – це теж майже зброя. Ми щасливі, що у нас такий сміливий, сильний та світлий народ! І ми щасливі бути його частиною.

8 грудня «Їжаки в її очах» - легка мелодрама про несподіванки кохання. З перших до останніх хвилин вистави на сцені незрівнянна Поліна Голованова.
8 грудня «Ліворуч від розлуки, на північ від тебе» - Захмарна історія зі скаженим сміхом та душевним гумором. Ірина Гатун тут «віджигає» на 1000%

Квиточки за теплом та світлом ось тут.

 
 

Поховайте мене за плінтусом

Найближчі покази:

11 грудня 2022 года, 18:30 неділя г. Київ, ГАСТРОЛІ купити квитки


Рейтинг: 4.76

  (проголосувало: 79)

Пронизлива трагікомедія про любов, дитинство, ненависті і прощення.

1977 рік. Саша Савельєв, учень другого класу, живе з бабусею і дідусем, бо його мати "проміняла його на карлика-кровопивцю і повісила на шию бабусі важкою хрестягою". А у бабусі є довідка від лікаря, що вона психічно хвора ...

Це не просто вистава про дитинство. Це – про дитинство кожного з нас. В якому були книги про Алісу; мультфільми в неділю о 14:00; іграшкова залізна дорога; халабуди з гілок в занедбаному дитячому садочку; ігри на недобудові; радість від 37,5 (не треба іти в школу); бійки з «дорослими хлопцями»… подумки; момент, коли в перше осягнув, що є смерть…

І в кожного була така бабця. Або дід. Або дядько. Або навіть й батьки. Які любили тебе так, що іноді ладні були «задушити» своєю любов’ю…

Формат вистави - творчий експеримент. Тому, що восьмирічного хлопчика буде грати не зовсім хлопчик ... А неврівноважену бабусю – аж ніяк не бабуся ... Також варто попередити, що у виставі може звучати ненормативна лексика.

У ролях: Вікторія Вахрамєєва, Сергій Федорчук, Марія Ткачик.

Коментарі (10):

Напишіть відгук...

Иван 22:27 02.09.2022

Потрясающая постановка! Высший БАЛ! Молодцы! ????????????????????????????????

Иван 22:27 02.09.2022

Потрясающая постановка! Высший БАЛ! Молодцы! ????????????????????????????????

театр Чорний Квадрат 09:32 14.08.2022

Доброго дня, шановні глядачі. 9 серпня мала відбутися вистава, але через непереборні обставини і погрози деяких організацій виставу довелося перенести на 2 вересня. Всім глядачам було запропоновано або зберігти квитки, або повернути гроші назад. Усім, хто попросив повернути, гроші вже повернуто (якщо раптом так сталося, що ви хотіли повернення, але не отримали - напишіть, будь ласка, ще раз на почту s.fedor4uk@ukr.net. Повернень було не те щоб багато, але когось могли пропустити). Вистава відбудеться 2.09 у Арт-Братиславі: ті, хто залишив квитки собі, може розраховувати на те саме місце, яки вони купили.
Ми цінуємо наших глядачів і хочемо запевнити, що у будь-яких форс-мажорних ситуаціях ми піклуємось в першу чергу про ваші інтереси і комфорт.
Дякуємо за розуміння і за те, що залишаєтесь з нами.
Слава Україні!

театр Чорний Квадрат 09:32 14.08.2022

Доброго дня, шановні глядачі. 9 серпня мала відбутися вистава, але через непереборні обставини і погрози деяких організацій виставу довелося перенести на 2 вересня. Всім глядачам було запропоновано або зберігти квитки, або повернути гроші назад. Усім, хто попросив повернути, гроші вже повернуто (якщо раптом так сталося, що ви хотіли повернення, але не отримали - напишіть, будь ласка, ще раз на почту s.fedor4uk@ukr.net. Повернень було не те щоб багато, але когось могли пропустити). Вистава відбудеться 2.09 у Арт-Братиславі: ті, хто залишив квитки собі, може розраховувати на те саме місце, яки вони купили.
Ми цінуємо наших глядачів і хочемо запевнити, що у будь-яких форс-мажорних ситуаціях ми піклуємось в першу чергу про ваші інтереси і комфорт.
Дякуємо за розуміння і за те, що залишаєтесь з нами.
Слава Україні!

Дмитрий 14:09 02.02.2022

Когда любовь хуже проклятья...
Это было честно! Я прожил судьбу главного героя во время просмотра. Огромное спасибо Виктории!
Сергей в своем образе необычен, но, как всегда великолепен.
Зал смеялся и рыдал. Иногда одновременно.

Марина 14:06 31.01.2022

Не передать словами, что вы со мной сотворили вчера. Вы разорвали мою душу на тысячу кусочков. Я смеялась, рыдала, сопереживала. Конечно, больше всего эмоций дала бабушка в исполнении Сергея Федорчука. Я её то ненавидела, то жалела, то смеялась над её фразочками. Однозначно, в этом спектакле всё очень многогранно, здесь нет стопроцентов плохих или хороших персонажей. Мальчик Саша - несчастный страдалец, отобранный у матери (или брошенный ею) в какой-то момент решает столкнуть с лестницы свою одноклассницу. Мама, которая так долго принимает решение забрать сына...
Режиссура и игра актеров - просто высший бал. Через пять минут спектакля я забыла, что бабушку играет мужчина, а мальчика - взрослая актриса. Для меня они до конца спектакля остались бабушка и внук. И в детстве у меня было похоже. Правда, у меня таким был дедушка, и я с ним слава богу не жила, но когда меня на лето отправляли к дедушке с бабушкой -это была мука.
Спасибо за все чувства и эмоции, которые вы мне дали. Спектакль очень рекомендую!

Лиза 23:42 30.11.2021

Шикарный спектакль ! Советую всем сходить , эмоций будет много и разных . Смотреть одно удовольствие , актеры замечательные , одним словом шедевр ????

Лиза 23:42 30.11.2021

Шикарный спектакль ! Советую всем сходить , эмоций будет много и разных . Смотреть одно удовольствие , актеры замечательные , одним словом шедевр ????

Зритель 22:29 21.09.2021

Ранее не видела никогда в афише этого спектакля, хотя я частый гость в «Квадрате». Была в Киеве 21.09.21 на этом шедевре. Виктория, Мария - это восторг! Сергей… тут слов нет, один поклон. Как, ну каааак в человеке может жить такой талантище! Пару лет назад читала Санаева, смотрела фильм. Это все сильно. Спектакль- более, чем мощно
Ребята, спасибо за эмоции, за улыбки, за слёзы. Искренне вас люблю. Половина зала пустая, я вам скажу, это преступление не пойти на такой спектакль, актерам бы сам Станиславский поверил!

Лидия 11:36 23.02.2021

Все наши действия, сказал Клаус Джоул в "Посланнике", — это или посылание любви, или крики с просьбой о любви. Остро прочувствовала это, когда смотрела спектакль Сергея Федорчука "Похороните меня за плинтусом". В основу легла одноименная повесть Павла Санаева.
- Он только тебя любит, а я рада и обманываться, — через запертую дверь говорит мать своей дочери, пытаясь вернуть выкраденного внука. Перед смертью бабушка, буквально до безумия/тоталитарно любящая своего 8-летнего внука, молит о прощении и любви: "Я скоро умру, он и так тебе достанется. Отдай мне его".
На кону, меж двух огней — душевно нездоровой бабушкой и отчаявшейся вернуть сына матерью — любовь и привязанность ребёнка. Мама или бабушка? Слишком сложный выбор для восьмилетнего мальчика. Возможно ли, чтобы ничья психика не пострадала?
Морально тяжёлый спектакль, но проник в меня сквозь кожу и оставил внутри неизгладимый след. Местами душило отвращение к человеческому безумию, ломающему людей и судьбы; местами — слёзы жалости к каждому несчастному в этом треугольнике недолюбви.
Виктория Вахрамєєва настолько честно сыграла этого бедного мальчишку, что я поверила ей.
Маша Ткачик блеснула, как луч, в этом царстве мрака и поразила своей хрупкостью.
Сергей Федорчук до мозга костей потряс своей несчастной ополоумевшей бабушкой.
Сильные персонажи. Талантливые актёры. У меня просто не хватает слов — высказать всё прожитое с этим спектаклем. Значит, надо помолчать. Просто сходите и посмотрите сами.
P.S. Я смогла попасть только на третий показ спектакля и очень рада, что наконец-то!