artkvadrat logo

«пряма мова»

«Хочете змінити своє життя!? То дійте, замість того, щоб шукати виправдання, замикатися і прикидатися щасливим...» © Доктор Хаус

Закінчуємо найтяжчий та найстрашніший сезон в житті театру. Коли два роки поспіль був Covid-19, думали, що гірше бути не може. Завжди може бути гірше… Але завдячуючи глядачам та ЗСУ ми працюємо. А далі – тиша та надія.
Сумувати не будемо. Будемо робити все задля перемоги та хорошого настрою.
Восени ми продовжимо, але ще можна встигнути прийти до нас влітку.
 
Хоча Ви й знаєте, проте ми повторимо:
1.Театр розпрощався з російською. Ми переклали вистави рідною та солов’їною, через це наші комедії стали ще смішнішими. Набагато смішнішими. Самі в шоці…
2. У зв'язку з комендантською годиною початок вистав буде на годину раніше. У будні о 18:00 (о шостій вечора), а на вихідних о 15:00 та о 18:00
3. Найбільший плюс нашого театру в тому, що камерна сцена знаходиться в офіційному ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ бомбосховищі. Тому в разі оголошення повітряної тривоги нам не потрібно буде переривати виставу та просити Вас пройти у бомбосховище, тому що ви в ньому вже будете знаходитись.
4. Ми навіть не мріємо заробити, але якщо раптом ви знайдете і час, і можливість, і гроші, то знайте, що частина прибутку піде на придбання медичних засобів для ЗСУ.

Квитки за позитивом туточки.

 
 

Поховайте мене за плінтусом

Рейтинг: 4.82

  (проголосувало: 73)

Потужна трагікомедія про любов, дитинство, ненависті й прощення.

СРСР, 1977 рік. Саша Савельєв, учень другого класу, живе з бабусею і дідусем, бо його мати "проміняла його на карлика-кровопийцу і повісила на шию бабусі важкою хрестягою". А у бабусі є довідка від лікаря, що вона психічно хвора ...

Вистава за мотивами культової повісті Павла Санаєва «Поховайте мене за плінтусом». А особливість цієї повісті в тому, що вона автобіографічна. І деякі дійові особи вам будуть прекрасно знайомі. За цією повістю в 2008 році був знятий фільм. Але, навіть якщо ви його дивилися, прийти на виставу варто незалежно від того, сподобався він вам чи ні: автори вистави пропонують своє трактування подій.

Формат вистави - творчий експеримент. Тому, що восьмирічного хлопчика буде грати не зовсім хлопчик ... А неврівноважену бабусю – аж ніяк не бабуся ... Також варто попередити, що у виставі може звучати ненормативна лексика.

У ролях: Вікторія Вахрамєєва, Сергій Федорчук, Марія Ткачик.

Коментарі (8):

Напишіть відгук...

театр Чорний Квадрат 09:32 14.08.2022

Доброго дня, шановні глядачі. 9 серпня мала відбутися вистава, але через непереборні обставини і погрози деяких організацій виставу довелося перенести на 2 вересня. Всім глядачам було запропоновано або зберігти квитки, або повернути гроші назад. Усім, хто попросив повернути, гроші вже повернуто (якщо раптом так сталося, що ви хотіли повернення, але не отримали - напишіть, будь ласка, ще раз на почту s.fedor4uk@ukr.net. Повернень було не те щоб багато, але когось могли пропустити). Вистава відбудеться 2.09 у Арт-Братиславі: ті, хто залишив квитки собі, може розраховувати на те саме місце, яки вони купили.
Ми цінуємо наших глядачів і хочемо запевнити, що у будь-яких форс-мажорних ситуаціях ми піклуємось в першу чергу про ваші інтереси і комфорт.
Дякуємо за розуміння і за те, що залишаєтесь з нами.
Слава Україні!

театр Чорний Квадрат 09:32 14.08.2022

Доброго дня, шановні глядачі. 9 серпня мала відбутися вистава, але через непереборні обставини і погрози деяких організацій виставу довелося перенести на 2 вересня. Всім глядачам було запропоновано або зберігти квитки, або повернути гроші назад. Усім, хто попросив повернути, гроші вже повернуто (якщо раптом так сталося, що ви хотіли повернення, але не отримали - напишіть, будь ласка, ще раз на почту s.fedor4uk@ukr.net. Повернень було не те щоб багато, але когось могли пропустити). Вистава відбудеться 2.09 у Арт-Братиславі: ті, хто залишив квитки собі, може розраховувати на те саме місце, яки вони купили.
Ми цінуємо наших глядачів і хочемо запевнити, що у будь-яких форс-мажорних ситуаціях ми піклуємось в першу чергу про ваші інтереси і комфорт.
Дякуємо за розуміння і за те, що залишаєтесь з нами.
Слава Україні!

Дмитрий 14:09 02.02.2022

Когда любовь хуже проклятья...
Это было честно! Я прожил судьбу главного героя во время просмотра. Огромное спасибо Виктории!
Сергей в своем образе необычен, но, как всегда великолепен.
Зал смеялся и рыдал. Иногда одновременно.

Марина 14:06 31.01.2022

Не передать словами, что вы со мной сотворили вчера. Вы разорвали мою душу на тысячу кусочков. Я смеялась, рыдала, сопереживала. Конечно, больше всего эмоций дала бабушка в исполнении Сергея Федорчука. Я её то ненавидела, то жалела, то смеялась над её фразочками. Однозначно, в этом спектакле всё очень многогранно, здесь нет стопроцентов плохих или хороших персонажей. Мальчик Саша - несчастный страдалец, отобранный у матери (или брошенный ею) в какой-то момент решает столкнуть с лестницы свою одноклассницу. Мама, которая так долго принимает решение забрать сына...
Режиссура и игра актеров - просто высший бал. Через пять минут спектакля я забыла, что бабушку играет мужчина, а мальчика - взрослая актриса. Для меня они до конца спектакля остались бабушка и внук. И в детстве у меня было похоже. Правда, у меня таким был дедушка, и я с ним слава богу не жила, но когда меня на лето отправляли к дедушке с бабушкой -это была мука.
Спасибо за все чувства и эмоции, которые вы мне дали. Спектакль очень рекомендую!

Лиза 23:42 30.11.2021

Шикарный спектакль ! Советую всем сходить , эмоций будет много и разных . Смотреть одно удовольствие , актеры замечательные , одним словом шедевр ????

Лиза 23:42 30.11.2021

Шикарный спектакль ! Советую всем сходить , эмоций будет много и разных . Смотреть одно удовольствие , актеры замечательные , одним словом шедевр ????

Зритель 22:29 21.09.2021

Ранее не видела никогда в афише этого спектакля, хотя я частый гость в «Квадрате». Была в Киеве 21.09.21 на этом шедевре. Виктория, Мария - это восторг! Сергей… тут слов нет, один поклон. Как, ну каааак в человеке может жить такой талантище! Пару лет назад читала Санаева, смотрела фильм. Это все сильно. Спектакль- более, чем мощно
Ребята, спасибо за эмоции, за улыбки, за слёзы. Искренне вас люблю. Половина зала пустая, я вам скажу, это преступление не пойти на такой спектакль, актерам бы сам Станиславский поверил!

Лидия 11:36 23.02.2021

Все наши действия, сказал Клаус Джоул в "Посланнике", — это или посылание любви, или крики с просьбой о любви. Остро прочувствовала это, когда смотрела спектакль Сергея Федорчука "Похороните меня за плинтусом". В основу легла одноименная повесть Павла Санаева.
- Он только тебя любит, а я рада и обманываться, — через запертую дверь говорит мать своей дочери, пытаясь вернуть выкраденного внука. Перед смертью бабушка, буквально до безумия/тоталитарно любящая своего 8-летнего внука, молит о прощении и любви: "Я скоро умру, он и так тебе достанется. Отдай мне его".
На кону, меж двух огней — душевно нездоровой бабушкой и отчаявшейся вернуть сына матерью — любовь и привязанность ребёнка. Мама или бабушка? Слишком сложный выбор для восьмилетнего мальчика. Возможно ли, чтобы ничья психика не пострадала?
Морально тяжёлый спектакль, но проник в меня сквозь кожу и оставил внутри неизгладимый след. Местами душило отвращение к человеческому безумию, ломающему людей и судьбы; местами — слёзы жалости к каждому несчастному в этом треугольнике недолюбви.
Виктория Вахрамєєва настолько честно сыграла этого бедного мальчишку, что я поверила ей.
Маша Ткачик блеснула, как луч, в этом царстве мрака и поразила своей хрупкостью.
Сергей Федорчук до мозга костей потряс своей несчастной ополоумевшей бабушкой.
Сильные персонажи. Талантливые актёры. У меня просто не хватает слов — высказать всё прожитое с этим спектаклем. Значит, надо помолчать. Просто сходите и посмотрите сами.
P.S. Я смогла попасть только на третий показ спектакля и очень рада, что наконец-то!