Якщо зараз ми зав’яжемо вузлик на пам’ять, то щоб згадати, для чого це зробили, треба буде заглянути в комп’ютер.
Раніше ми з легкістю запам’ятовували величезну кількість номерів телефонів, адрес. Памʼятали дні народження, історії, анекдоти.
А зараз носимо памʼять у кишені, монтуємо фільми сидячи на унітазі, зізнаємось у коханні смскою.
Ми настільки швидко переходимо в цифру, що якщо раптом, не дай Боже, завтра нас не стане, не залишиться жодного сліду нашого існування.
А так хочеться про нас знали! Як ми любили, боролись, творили. Якими були романтиками.
Коментарі (10):
Вистава захоплює з перших хвилин. Вважаю, шо кожен в залі занурився в свої спогади ,перебрав свою коробочку, трохи сумував і радів ємоційній грі Дмитра. Замислитися і згадати любиму книгу чи платівку ,телеграму чи лист ,вистава дала змогу пригадати де загубилися дитячо-юнацькі мрії.Радий дуже ,шо був на прем'єрі .Дуже ємоційна гра і легко, смішно та трохи сумно,але з великим задоволенням готовий ще
Вистава яка торкається багатьох поколінь. Спогади які повертають в ті найбезпечніші та чудові часи - дитинство. Важлива тема впливу сучасних гаджетів на наше життя , яка розкрита досить класно. Дякую за важливі теми і чесність. Гумор в поєднанні з глибокими сенсами та ліричними відступами - те що потрібно! Велика повага всім хто долучився до створення цього ❤️
Є вистави, після яких ще довго залишається приємний післясмак. Ця — саме така для мене. Я вийшла з бажанням обговорити побачене, обійняти актора і подякувати за неймовірну віддачу та енергію, якою він заряджав увесь зал. А ще — захотілося написати листа, як колись, від руки.
Вистава глибока за змістом, але я сміливо назвала б її чудовою комедією — з тонким гумором, живим інтерактивом і правдою, яка торкає.
Пощастило, бо втрапила саме на прем'єру цієї вистави. Переконана, що вона буде ще багато разів зіграна в Києві й поїде містами України. А все через цікавезну тему, що тригерить в сьогоднішньому божевільному світі, змушує зупинитися, повернутися в приємні спогади, згадати, хто є поруч і що насправді важливе. До того ж, інтерактивність з глядачем й динамічність подій не змусить вас зовсім нудьгувати. Дмитро - талант без перебільшення, майстер своєї справи! А всі родзинки можна посмакувати під час перегляду вистави. А їх чимало! Браво!
Дивлячись виставу зловила себе на думці, що вона так сильно мені про добро! Я вийшла з відчуттям світла всередині, відчуттям світлої ностальгії, спогадами і надіями. Цього так зараз мало і так цінно, що театр обирає плекати саме це! Окреме Дякую за акторську гру. Мені подарували неймовірний вечір!
З днем народженням, Дмитре! Відверта, емоційна, особлива, сентиментальна, романтична....чудова вистава! Браво Басій! Дмитро неймовірний актор! Музичко і Федорчук гарно доповнювали цей сольний виступ! Моє знайомство з творчістю театру ЧК почалося саме з вистави Басія і Музичко "Клуб хтивих невдах". Дякую за емоції, за відпочинок, за гарний настрій! З нетерпінням чекають на наступну зустріч!
« Телеграма загублених мрій»- вистава, що торкається серця. Лірична, зворушлива, ностальгічна. Вчора я мала емоційну подорож в минуле. Вистава торкається теми памʼяті- саме тієї, що не живе у флешках чи хмарах, а в наших людських серцях. Ми сміялись, ми замислювались, ми згадували, як це памʼятати важливе без нагадувань, як це бути романтиками, як жити та кохати. Особливо зворушили моменти про те, як легко сьогодні загубити себе в цифровому світі, і як важливо зберігати памʼять на папері. Ця вистава саме для тих, хто хоч раз загубив мрію, але все ще сподівається отримати свою телеграму, можливо від самого себе…
Діма, я Вам щиро дякую за емоції, за вечір в якому я занурилась в своє минуле, є над чим по думати, є що виправити…
Моя щира вдячність Вам ❤️
Учора я побувала на прем’єрі вистави, яка залишила в мені слід. І не просто слід, глибокий, майже терапевтичний досвід.
“Телеграма загублених мрій” — це ніби сеанс у хорошого психотерапевта. Такий, де ти не завжди розумієш, звідки взялися сльози в очах, але чітко знаєш , що це про тебе.
Ця вистава викликала в мені рух. Внутрішній. Той, що не завжди доступний у щоденному житті.
Окремо хочу сказати про гру актора Діми Басія, котрий створив на сцені цілий світ, тримаючи увагу залу своєю глибиною, щирістю, теплом.
Це один із найсильніших виступів, які я бачила останнім часом у Чорному Квадраті.
Я б точно пішла ще раз. Бо цю виставу хочеться не просто дивитись, її хочеться смакувати. Повільно, з паузами, як лист від близької людини.
Тому всім, хто ще не був — я щиро вам заздрю.
Моя глибока й щира рекомендація.
Дякуємо за чудовий вечір, який занурив у спогади і нагадав про маленьку коробочку у якій зберігаються неповторні моменти життя... Тепер там буде і лист від Вас... Дякуємо за емоції, пережиті у цей вечір Вашого дня народження і ще раз вітаємо Вас!!!
Відвідали вчора прем’єру – це було щось на щемливому і дуже смішному. Дитинство, жаби, телеграми, мрії, а головне – «надія, без якої немає ні віри, ні любові». Майже дві години пролітають непомітно, з актором надзвичайно цікаво проживати. А спецефекти!....без спойлерів – раджу до відвідування!
