Ближайшие показы:
17 июня 2025 года, 18:30 Вторник г. Киев,
КАМЕРНАЯ СЦЕНА
купить билеты
Рейтинг: 4.79
(проголосовало: 58)
Минуле – підступна штука: варто трохи розслабитися, і воно вже поряд, ніжно обіймає за плечі та шепоче: «Ми ж ідеальна пара!» Одні доводять це до абсурдного мистецтва, живучи у світі, де все ще можливе. Інші – заливають спогади алкоголем і змагаються за прихильність жінки, яка навіть не в курсі, що вже стала трофеєм. У кожного свої методи терапії, але зрештою доведеться вирішити: триматися за ілюзії чи нарешті почати жити?
Трагікомедія про кохання, спокуси та невидимих співмешканців, які часом бувають надто переконливими.
У ролях: Дмитро Басій, Олександра Панасевич, Євген Амаріца, Сергій Федорчук
Комментарии (9):
Не згодна з попереднім коментарем(
Я вперше побачила гру цього молодого актора саме в цій виставі і його майстерність дуже припала до душі, і згідно з реакцією залу, не мені одній. Чомусь раніше не вдавалося побачити його роботу, але тепер, особисто для мене, його присутність у виставі буде ознакою чудового результату! Ще раз дуже дякую всім акторам за неймовірний вечір!
Неймовірна вистава, життєвий сюжет, історія, що вкотре змушує замислитися над тим, що таке Божий задум, за яким ми живемо...про цінність, неповторність та неминучу невідворотність абсолютно кожного моменту в житті. Акторська майстерність виражалася в тому, що актори не грали, а наче проживали власне життя. Зачепило до глибини душі. Давно я не плакала, але вчора сльози стримати не було змоги.
Імпровізації були дуже влучні.
І трохи дьогтю, як же без нього))
Хотілося, щоб двері були не уявні, а справжні.
Якщо ти вибрав образ заїки, то тримай його до кінця( окрім деяких випадків, типу в ролі голови відділення або колишньої жінки).
Трохи було суржику...
Дуже дякую за прекрасний суботній вечір з Чорним квадратом!
P.S. на цю виставу можна брати дітей, що я й зроблю наступного разу;)
Рекомендую до перегляду!
Сьогодні я стала свідком справжнього театрального дива – прем’єри вистави «Вічність та один день». Це була емоційна глибина, від якої перехоплює подих, і майстерність акторів, що пробирає до самої душі.
Дві, здавалося б, абсолютно різні сюжетні лінії – історія подружжя, яке, можна сказати познайомилося завдяки помилці… та жило щасливим «нормальним» життям. Конфлікти завідувача лікарні та його племінника – змусили мене гадати, як ці два сюжети можуть перетнутися. І коли нарешті всі пазли склалися, це було справжнім емоційним вибухом.
Найсильніший момент для мене – поява героїні в червоній сукні після того, як увесь спектакль вона була в білому. Це стало символом трагедії, яку глядачі ще не до кінця усвідомлювали, але яка вже насувалася. Це рішення режисера було неймовірно влучним і посилило ефект, що пробрав до мурах.
Окремо хочу подякувати Сергію Федорчуку, Євгену Амаріці, Олександрі Панасевич та Дмитру Басію за правдивість, чуттєвість і безмежний талант. Ви створили не просто виставу, а емоційне переживання, яке залишиться в пам’яті надовго. В кінці вистави плакав увесь зал – і це найкращий доказ того, наскільки щиро та потужно ви прожили свої ролі.
Дякую за ці незабутні емоції.
«Вічність і один день» – і це справді відчуття маленької шаленої вічності, що вміщується у дві години вистави. З перших хвилин актори налаштовують на грайливий лад: героїня Олександри Панасевич з її неймовірною усмішкою та чарівним голосом, якій легко можна пробачити її жіночі хитрощі та почати мріяти про побачення з нею. Герой Дмитра Басія – ніжний і милий, але з сильною волею, готовий чекати на жінку вічність і п'ять хвилин. У такого хочеться закохатися.
І в першій же сцені око чіпляється за незвичну сукню героїні – білу, легку, грайливу, як і сама дівчина. Вона здається частиною таємниці, яка згодом розкриється.
Герой Сергія Федорчука викликає співчуття та цікавість. З такими людьми нам доводилося зустрічатися в житті, але яка історія у конкретного екземпляра – ми ще маємо з'ясувати. Смішно до сліз і боляче від впізнаваності.
Зрештою, герой Євгена Амариці – простий, але зрозумілий хлопець, здатний своїм ставленням до життя розставити все на свої місця. Саме він, як на мене, є ідентифікатором глядача, своєрідним суддею, який у легкій, невимушеній, до кольок комічній формі допомагає все вишикувати по поличках. Знаходячи себе, свій голос і розкриваючись, він веде глядачів від романтичного боку буття, де висвічуються споконвічні чоловічо-жіночі проблеми та проблемки, в таку глибину, що починаєш захлинатися. І розумієш, що сльозами. І відразу виринаєш на поверхню.
Але є речі, після яких повернення немає. І ось уже біла сукня героїні стає червоною – повністю, до останньої нитки. Це колір її коханого, це колір її долі. Це те, що він втрачає. І цей образ неможливо забути.
Опинившись наприкінці там, де опиняється персонаж Дмитра Басія, ти відчуваєш миттєве протверезіння. Ляпас, струс, включення в життя.
Це приголомшлива вистава, яка змушує сміятися до сліз, а потім раптово – схаменутися. І зробити це тоді, коли ще не стало занадто пізно. Кожен проходить цей шлях по-своєму, але для глядачів цієї прем'єри він став особливим: безпечним, чесним, наповненим коханням і глибиною. Вистава, після якої хочеться жити.
Це не просто вистава, це не побоюсь цього слова - ШЕДЕВР сучасного мистецтва!
Хочеться подивитися знову, ця робота безперечно в моєму топі ваших вистав. Також цей вечір був для мене особливим, зокрема через те, що я вперше познайомила маму з репертуаром Чорного Квадрату. Звісно, я розуміла, що їй сподобається, але щоб настільки!)
Щиро дякую акторам за неймовірну гру та всім причетним за створення такого шедевру!
Як завжди акторська гра на висоті!
Погойдали нас на качелях! Розв'язка неочікувана! Молодці!
Дуже рекомендую!
Дуже сподобалась вистава, такий великий спектр емоцій просто Вау, від сміху до сліз! Дуже раджу! Актори 10 з 10. Обовʼязково для перегляду!
Ця вистава, це той випадок, коли не вистачає слів! Неймовірна робота акторів, фантастичний акторський склад! Простий, життєвий, але й глибокий, такий, що торкає душу, сюжет! І дві години емоційних американських гірок! Дякую!
